Ергард Глазер

Ергард Глазер
нім. Erhard Johann Glaser
Народився	8 січня 1870(1870-01-08) Hroznětínd
Помер	10 липня 1947(1947-07-10) (77 років) Відень, Окупація Австрії союзниками
Країна	Австрія
Діяльність	біохімік, викладач університету, військовослужбовець
Alma mater	German University in Prague Medical Schoold
Заклад	Віденський університет
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1893
Військове звання	Генерал-майор медичної служби
Нагороди	Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Ергард Йоганн Глазер (нім. Erhard Johann Glaser; 8 січня 1870, Ліхтенштадт — 10 липня 1947, Відень) — австрійський і німецький медик і біохімік, генерал-лейтенант медичної служби запасу австрійської армії (6 липня 1922), генерал-майор медичної служби запасу вермахту (15 березня 1938).

Біографія

В 1890/96 роках вивчав медицину в Празькому університеті Карла. З 1 квітня по 30 вересня 1893 року служив добровольцем в 22-му польовому єгерському батальйону. 1 березня 1897 року вступив в австро-угорську армію військовим медиком. Учасник Першої світової війни, служив в Румунії та Росії. 1 вересня 1920 року вийшов у відставку.

З 1918 по 1 лютого 1923 року — радник державного управління соціальної політики, після чого був консультантом австрійської армії. З 1926 року — професор фармакогнозії Віденського університету. В 1928 році вказав на небезпеку вогнегасників з фосгеном, які досі використовуються.

Після аншлюсу 15 вересня 1938 року переданий в розпорядження вермахту. Під час окупації Судетської області служив головним лікарем групи армій 5, потім 14-ї армії. В 1939 році разом із Робертом Дробніком опублікував дослідження про активні компоненти часнику. З 13 жовтня 1939 року — головний лікар 12-ї армії, з 15 лютого 1940 року — 520-ї вищої польової комендатури в Бельгії. 11 вересня 1940 року відправлений у резерв фюрера. В 1941 році разом із Оскаром Гемпелем розробив тест на вагітність, відомий як тест Глазера-Гемпеля. В 1942 році вийшов на пенсію. 30 червня 1944 року остаточно звільнений з вермахту.

Нагороди

• Ювілейна пам'ятна медаль 1898
• Ювілейний хрест
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Бібліографія

• mit Zdislaus von Juchnowicz-Hordynski: Militärmedizin und ärztliche Kriegswissenschaft. Wien 1913.
• Über die Einwirkung von Blausäure auf Methylolmethylacetataldehyd. Dissertation. Universität Wien 1903. In: Monatshefte für Chemie. 25, 1904, S. 46–54, doi:10.1007/BF01540191.
• mit Siegmund Frisch: Beiträge zur Kenntnis der Kondensationsprodukte der Säureamide mit Aldehyden und Konstitutionsermittlung der der Umlagerungsprodukte der Benzometoxazone. Wien 1927.
• mit Siegmund Frisch: Zum Phosgennachweis in chemischen Feuerlöschern. In: Zeitschrift für Angewandte Chemie. 41, 1928, S. 263–265doi:10.1002/ange.19280411006.
• mit F. Prinz: Über die bakterienfeindliche Wirkung von Fermenten. 1928.
• mit Robert Drobnik: Beiträge zur Kenntnis der Wirkstoffe des Knoblauchs. Wien 1939.
• mit Oskar Haempel: Die Voraussage des Geschlechtes beim werdenden Menschenkind im Mutterleib. In: Archiv für Entwicklungsmechanik der Organismen. Berlin 1942.

Література

• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921–1945. Band 4: Fleck – Gyldenfeldt. Biblio, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2488-3, S. 299–300.
• Isidor Fischer: Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte der letzten fünfzig Jahre. Urban & Schwarzenberg, Berlin u. a. 1932.
• Kurt Ganzinger: Glaser, Erhard. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 430 (Digitalisat).
• Glaser Erhard. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1959, S. 3.

Посилання

• Нагороди. [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]